Пливе й вихваляється підло

Пливе й вихваляється підло, 
Кумедне, смердюче лайно,
Дорогою правду зачепить,
І топить, жартує дурне.

А між оцієї калюжі,
Спітніла могутня спина,
Розлючені очі у крові,
Бажають побільше вина.

Уста, що на сонці застигли,
Наповняться гнівом і злом,
Як світ, що хитається в пеклі,
У ранах до світла пливе.
 
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0267776 от 10 июля 2017 в 18:46


Другие произведения автора:

Нікого поруч не було

Суворих давлять і сміються

Ти гідність утратив і совість

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1335 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!