ЦУНАМІ

18 марта 2022 — Валерий Коростов

 

Які ж страшні духовні цунамі

на тебе вже котяться, глупа країна!..

Ти можеш знущатися з нас, але камінь

не можна жбурнути в Божого сина!

Із реготом п’яним, із лайкою тварі,

що нах посилає Вселенські закони…

З кого ти глумишся в тупому угарі?!

Врятують тебе генеральські погони

і несамовита брехня? Ти здуріла.

На чому будуєш ти завтра? На твані,

куди всіх засмокче розгнівана Сила.

І знову прийдуть твої дні окаянні.

Не страшно? Мабуть. Не кажу: схаменися,

бо вже не наївний. Не попереджаю,

бо хто я такий? Не пораджу: молися,

бо пізно уже. Але, дійсно, вражає

таке неймовірне падіння у яму,

в якій не помітно ні клаптика світла!

Лише самогубство безумця і хама,

що не відрізнить навіть гній від повидла.

 

 

17.03.2022.

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0335680 от 18 марта 2022 в 08:38


Другие произведения автора:

Жалею о том, что

Мрія про захолустя

Классификация боли

Рейтинг: 0Голосов: 0134 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!