"І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила."
Ліна Костенко.
І як тепер тебе забути?
колючкою в душі моїй
Неначе назавжди прикутий
До слів, до спогадів і мрій.
Думки про тебе, лиш про тебе,
І засинаю і встаю
Наказую: забути треба!!
Шепоче серце: я ж люблю...
Воно, обвінчане з печаллю,
Наперекір всьому стає.
А що ж там далі? Що там далі?
А далі буде все як є.
І як тепер тебе забути??
Мовчання -відповідь у тиші
Від себе хочеться почути.
Забула...не про тебе вірші!!
________________________________
И как теперь тебя забыть,
Занозою остался в сердце
мне бесполезно говорить,
Что на замок закрыта дверца
В твоей душе мне места нет,
Поверить в это трудно очень,
В другую жизнь ищу я след,
Сердечко глупое не хочет.
сказало, что боится лжи,
Насмешек, неприкрытой фальши,
Но как забыть тебя, скажи!!
И что ждет дальше?? Что ждет дальше??
В ответ молчание в тиши,
Хочу кричать: смогла...забыла...
Не о тебе стихи... Молчишь...
В глазах: не лги...не тут то было...
Другие произведения автора:
непростой разговор...
ночь запишет свои впечатленья...
Звучала тихо лунная соната...
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
