На порозі

                                                   Валері Корначу

Мій тезка, що під Бахмутом загинув,
мій однокласник, сильний чоловік,
він ліг не в землю і не в домовину,
а живий буде, як Господь прорік!

Не він помер, а ті, хто за брехнею
поплентались, жуючи маячню;
і я не заздрю їм; а він своєю
душею Батьківщину вкрив свою.

Хоч міг онуків на ніч укривати
у спальні затишній. Та вибрав шлях,
який і вибирають всі солдати,
що ворогів женуть в первісний жах!

11.09.2022

Другие произведения автора:

Янголи над Софією Київською!

Мені чи собі

Что ты, друг мой лагерный