Як зле та ганебно, дивитись на вас,
На тих, хто ще спить, хто у мороку згас.
Живуть мов би зомбі, не своїм умом,
Біжать за блискучим «єврейським» кнутом.
Так хочеться крикнуть: «Народ, схаменись»!
Поглянь-но довкола, на все роздивись.
Де села поділись, ПМТ, хуторки?
Чому у руїнах заводи, й хати?
Війни не було, може ЦЕ геноцид?
Чи десять мільйонів з НЛО… - який стид.
Кабаки процвітають, ларьки, та базар,
Із хаосу цього в депутатів навар.
Немає в них честі і совість в спрятку,
Держава у нас, ніби бомж в смітнику.
А хто в цьому винен, не вже москалі?
Та годі спихати проблеми свої.
Бо гріх то великий, і кара прийде,
Хто губить свій рід, землю кров’ю польє.
Адже літ за двадцять, живемо самі.
Тож майте сміливість признатись собі.
Самі розікрали майбутнє дітей.
Погрузли у мороці грязних ідей…
Своїх мільярдерів зростили ми тут.
На рік по одному, «гриби» ці ростуть.
А скільки ж тоді мільйонерів у нас?
Не вистачить дня, зрахувати у вас.
Тож хто розгромив все, ограбив, продав?
Невже то москаль мільйонерів прислав?
Продажнії тварі, з тризубом святим,
Як можна ходити по світу таким?..
Культуру змінили на демонів стрій.
А пращури наші ішли на них в бій.
За волю, за правду, за віру, за рай.
А ми все вверх дном, тож змінять починай.
АДміни й кАДміни замінити на РАЙ…
На прапорі колір верх дном - розвертай.
Навіщо чужі, «суверен» з - за бугра,
В державі знайдеться і свій голова.
Коли самостійний; - тоді стоїть сам.
І скривдити рід свій не дасть ворогам…
Та як докричатись, світанок настав!
І марево морока млою прогнав.
Нам сонечко зверху осяє свій путь.
До Бога в душі з покон віку всі йдуть.
Другие произведения автора:
Зайка
Путешествие не удалось
Мысль
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
