Муз. композиция - "Фантазия" - саксофон
Вже світанок в хмарах ожива,
Замальовку косий дощ штрихує.
І душа оновлена римує
З першим світлом вранішні слова.
Розпочавшись з чистого листка,
Повела улюблена доріжка
Вдалину, де птахам сипав кришки,
Годував з вузенького містка.
Годи-жорна мелють почуття,
Все ж добро, що душам характерно,
Не пропаще. А що впали зерна,
Впізнаю в росточках відкриття.
Світ зорі густий – прошарок, твердь
В піднебессі грубого помолу.
Так в душі любов зростає знову –
В бур′янистих травах гине смерть.
Жаль, ще не прийшов цвітіння строк.
Повну ложку щастя би віднині
Сіяти дбайливо по зернині –
Ось уже красується росток.
Хмарами сповитий ранній світ,
Як в руках спеленута дитина.
Пласт добра й любові ... – павутиння,
Та від них зігрітий цілий світ.
Хай над злом ще не святкує пир –
Поетичне поле колоситься.
І встає червона блискавиця –
Красота душі врятує мир!
Другие произведения автора:
ЗЛАТОВЛАСКА
РОДНОЙ ЯЗЫК - РУССКИЙ
СИНЯЯ ЛОШАДКА
Новые
Меню
