Діва в ніжнім платі із бурштину
Легкою ходою йшла між сосен,
Й падало, неначе серпантини,
Листя золотаве в ніжні коси.
А птахам без болю і тривоги,
Всіх в теплі відправляючи краї,
Бажала щасливої дороги
Пернатим діткам Божим всім її.
Легені вродливі і завзяті
І вересень, і жовтень, листопад
Вийшли пані-осінь зустрічати,
І щоб не повернутись вже назад.
А вона поважна світська дама,
Через рясні дощі й гулкі громи
Тихо йшла у гості путівцями
Знов до сестри холодної зими.
***
Пані-осінь, пані-осінь
Серце моє тебе просить,
Зачекай ще трохи, зачекай
Пані-осінь, пані-осінь
Опустила жовті коси
Ще теплом наніжитись нам дай! Другие произведения автора:
Провесники весны
Да здравствует король...
Полин дитинства
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
