Ти гідність утратив і совість

8 сентября 2018 — Михаил Бондаренко
Бажав ти бути найкращим,
Але не вірив в людей,
Завжди з усіма обережний,
Грошима кишені підступно,
Весь час собі набивав.
І друзів кидав і знайомих,
І вічно з обличчям сумним,
Ти плівся додому нещасний,
Щоб завтра змінити весь світ.
Де підлість і хамство прокляте,
Де гнів і ненависть цвіте,
Ти гідність утратив і совість,
І стрибав по тілу людей.
І скільки б ми не молились,
Щоб світ не тонув у пітьмі,
Блукає між стін і всміхається,
Байдужість, ненависть людська,
У душах навіки зникає,
Довіра, гідність свята.
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0291618 от 8 сентября 2018 в 00:51


Другие произведения автора:

Як тінь ти із тіла мовчки пішла

Нікого поруч не було

Я викручуся з ями

Рейтинг: 0Голосов: 0232 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!