Моє натхнення! Де ти там гуляєш?

24.10.08                                 

05:20

«А»:

Моє натхнення! Де ти там гуляєш?

Чомусь ти мене другий день минаєш,

Чомусь ти спиш, а може просто косиш,

І слів хороших мені не приносиш.

Мені пророк слова свої диктує,

Хай не проходять думи його всує.

Хай вчинки гарні роблять наші люди,

І добре зерня виростає всюди.

Я є живий, поки я є упертий,

Поки слова мої із гірким перцем.

Поки я рухаюсь в потоці проти руху,

І поки бачу те, що видно слуху.

А бачу я багато що: хороше,

Хороше і ніяке, як пороша.

Й погане дуже, а іще паршиве,

Коли душа пуста, пуста й лінива.

Душі потрібно завше працювати,

Як заставляла ще з дитинства мати.

Як батько сам робив, бо був він приклад

В роботі і в думках, як з цегли виклад.

Працюють всі: пташина в’є гніздечко,

Мурашка тягне гілочку сердешна,

Ховає кісточку собака, бо попросить,

Колись захоче шлунок, заголосить.

Працюють люди, труд їх механічний,

Він завчений, притертий і технічний.

Як автомати всі виконують роботу,

А думати не хочуть ні на йоту.

Для чого ж тоді Бог свою подобу

Віддав людині: тулуб, руки, ноги.

І голова. Цього не розумію:

Для чого голова? Вона ж не вміє

Ні думати, ні мріять, ні сміяться.

Аналізуй? Для чого? Так зостанься!

Для чого голова? ЇЇ відкиньте,

У пекло без Душі скоріш полиньте!!!

Другие произведения автора:

Где же ты?

Мини. Метод тыка

Ти моя проблема