Хворі садисти в кількох поколіннях,
може, в десятках - хто їх підрахує,
зійдуться в храмах... на вищому рівні
зійдуться також. Як дивно пасує
тій чи он тому святкова одежа,
хусточки білі; як свічечки сяють.
Звівся вгорі на дибки, наче вежа,
привид загрозливий. Не помічають.
Вийди хоч зараз до них із ікони
Той, Кого славлять вони лицемірно,
що тоді зміниться? Краще б прокльони
слали Йому. Неймовірно надмірно
зараз ця фальш під склепінням лунає.
Кожен піднесений вигук - як виклик.
Панові Богу, що мовчки зтуляє
в муці на їхню адресу повіки!
Думає, мабуть: один хоч би скрикнув,
вискочив геть, відриваючи комір,
хоч би одна в цю хвилину велику
раптом прозріла: Я вмер в цьому домі.
17.04.2022.
Другие произведения автора:
…история
Деревенщина Мартин Лютер
Картотека
Новые
Меню
