Засвітила груди

20 декабря 2020 — Михаил Бондаренко
Очуміти можна від сенсацій зараз,
Засвітила груди там якась актриса,
Обливалась брудом вся країна мила,
Блазнів підіймала на круті вершини.
Скільки буде світ у помиях гнити,
Дозволяти слабкого топити,
Скільки треба горя винести родині,
Щоб побачить серед виродків людину?
Але зараз треба видавить пухлину,
Що крізь зуби точить, гавкає і ниє,
За законом править і не бачить прірви,
У якій голови плавають у крові.
Де ганебне кодло вигрібає кошти,
Хаос і насилля видирає сили,
Щоб услід кричати наче на базарі,
Що нас обікрали злидні розідрали.
Ні не буде спокою у такій країні,
Де чекають вічність на якесь прозріння,
Вірять, що наступлять кращі й світлі дні.
 
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0324791 от 20 декабря 2020 в 04:18


Другие произведения автора:

Так додолу падала світла голова

Нікого поруч не було

Щоб жити (або боротьба із злиднями)

Рейтинг: 0Голосов: 0135 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!