Апофеоз

коли номінують — вважай ламінують

коли нагороджують — ніби ховають

а далі живи і твори якщо зможеш

бо тебе викреслюють вже і лунають

вінків дружній стукіт пусті мадригали

спадають немов оболонки порожні

тобі на обличчя із зморшками страху

оточуюють вйо! потойбічні ковбої

безглуздий і жлобський твій пам’ятник, ласа

його сповивають і стягують долу

ти більше не ти

най і не намагався

стовбичити на видноколі

по колу...

04.10.2023.

Другие произведения автора:

Включите свет, мне страшно, Макс Линдер

Над сонным городом свисают...

Палата номер ноль