Коли у труні до могили,
Несли твого рідного сина,
Пливли лише хмари тяжкі,
Ховаючи обличчя і тіло.
Як довго до тебе іти,
Весь світ обернувся у пекло,
Тримав надію в собі,
Зорю, що не зняти із неба.
І ось ти в могилі лежиш,
А в серці лишилась тривога,
Тепер Господь розповість,
Яка твоя далі дорога.
Другие произведения автора:
У безодні страждання облиш
Я викручуся з ями
Скільки трун ти готовиш для нас?
Новые
Меню
