Марно і примарно

Всі ці роки -

так марно і примарно,

ніхто тебе не чує й не почує,

на українській, чи російській,

англійській, чи на нідерландській;

почують політологів, пройдисвітів,

а ти намарно втратив ці роки.

Писав кому? Кричав кому?

До кого ти звертався?

У родині

тебе не чують,

і на Батьківщині,

і в Інтернеті,

і на кожнім кроці.

Хтось час зім’яв, мов папірця,

пожбурив у нікуди;

як важко це життям назвати...

І омине тебе тепер з презирством

холодний протяг навіть,

мій шановний,

кому пишу цей лист,

кому листа

цього ти пишеш,

згадуючи марне,

примарне,

нездійснене,

неможливе,

до якого

ти повз, мов Хара Берк

крізь солончак.

12.05.2023.

Другие произведения автора:

Підхопить майнстрим

В горнице изгнаний

Волк на овцеводстве