На друзки

Той світ мені поверне брата,

і батька, і друзів,

і всіх, кого я ще переживу.

Себе молодого,

однокласників вбитих.

А від цього світу

я не чекаю нічого.

Він — шарлатан

і крадій на довір’я,

ніби циганка в потязі,

чисте зеро

і абстракція,

повний абсурд —

і наніс би я татуювання

на власному лобі:

"НЕ ПОВІРЮ НІКОЛИ”,

щоб кожного ранку

у дзеркалі бачити,

і надсміхатись,

і відрікатись,

і вільним бути

від жодних ілюзій,

і розбивати

поглядом дзеркало,

наче томами

всесвітньої літератури,

а краще болем, безсонням —

на друзки!

Амінь.

04.10.2023.

Другие произведения автора:

Муравей, которого я пожалел

Нас ненавидит Земля и презирает Космос

Мне сплели «колючку» языки...