Нащадки Тугарина Змія

Ні йоти спільного у них

ні зі слов’янами, ні з Руссю.

З якихось диких рубежів,

з улусів вийшли, знахабнілі;

кумис червоний коло губ,

татарське лезо у халяві,

усе криве з очей до ніг,

жорстокі звички,

бруд, підступність.

Загарбники і палії,

викрадачі чужої долі,

работорговці, брехуни,

хвастливі жалюгідні труси,

фальсифікатори всього,

що потрапляє в їхні лапи –

історії, догматів, дат,

біблійних істин, всіх законів…

Неначе витрусили їх

колись з розпоротого пуза

Тугарина, що, мов гора,

притягся в Київ злотоглавий,

погрожував, доки йому

пустили тельбухи на волю.

І з них розбіглися вони,

щоб капостити у віках,

ще й прославляти власну вдачу.

20.03.2022.

Другие произведения автора:

Эйяфьядлайекюдль

Це не відмінить...

Письмо к родине во время войны