Щоб жити (або боротьба із злиднями)

8 сентября 2018 — Михаил Бондаренко
Усі навколо подуріли,
Сусід сусіда проклинає,
Гримить погрозлива війна.
За клапоть хліба боротьба,
Змиритись тяжко і терпіти,
Коли на голову плюють,
Коли на тебе зазіхають,
Де гнів над правдою стоїть,
Блювота зв'язує клубок,
І ось здається тільки крок,
Миттєво падаєш на рану,
Скребется, дивишся у небо,
Де кожен кожного клює,
Танцює, бавиться над тілом.
Але на ранок підійматись,
Щоб жити, вірити як всі,
Щоб знову серцем перейматись
За тими хто іще живий.
І коли очі палить сонце,
Життя здається не таким,
Де квіти і дитячі очі,
Дають надію, щоб іти,
І посміхатись, коли рана
Живе в твоїй душі.

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0291622 от 8 сентября 2018 в 00:53


Другие произведения автора:

Душі я кращої не знав

Таких немає дурнів у природі

Мені не страшно

Рейтинг: 0Голосов: 0213 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!