МАМИНІ ПИРІЖКИ

 

Ліпили з мамою сьогодні пиріжки
Із сиром. Гарні і пухкі, й великі.
Повиставляли з дек вони боки,
Смачні, рум’яні, гарні, наче лика.

І посміхаються-підморгують вони:
«Мене візьми, із сиром, ще й цукерка
Десь заховалася всередині не жди:
Чим гарячіший я - тим більш відвертий.

Тобі сьогодні казку розповім,
Що десь роки одразу подівались…
Мені десь років три, а брату шість,
І пиріжків з’їдали ми чимало.

Чи сир, чи вишня, чи капуста, чи ще щось
Ховалося від нас в пухкому тісті.
І головне – хороше щось збулось,
Хоч живемо ми – я в селі, ти – в місті.

Ми кожен раз від мами пиріжки везем,
Берем в дорогу, й потім вистачає.
Ми памятаєм: з кожним нашим днем
Нас пиріжок, як сонце зустрічає.
 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0000407 от 24 мая 2011 в 18:38


Другие произведения автора:

Я – незаурядный человек

О! Видела недавно я корриду

Аристотель логику превозносил

Рейтинг: 0Голосов: 0794 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!