Іде життя. Забруднені криниці,
У бур’яні не орана земля,
І в небі не побачити синиці,
Старі дерева, зламане гілля.
Іде життя. Стоять порожні хати
І вже гнізда лелеки тут не в’ють.
Чарівний сад не можна вже впізнати
І бджоли над квітками не гудуть.
Іде життя. Навколо ріки гинуть,
Колодязі зруйновані усі.
Від баченого навіть жили стигнуть.
Невже нам більш не жити у красі!?
Другие произведения автора:
Небесне світло
Так всегда
Рассказ о любви
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
