Моїй художниці-дружині

Я черпаю слова

Із картин на  твоїм полотні,

Там, де творчість жива

Дає сили цілющі мені.

Де шепоче трава

У полоні липневого ставу,

Я сплітаю слова

І фарбую вечірню заграву.

Знову з слів водяних

Я складаю могутності моря,

Корабель серед них

І безмежні, безкраї простори.

Я блукаю в полях,

Вплітаючи сонце в слова,

Де у ніжних  руках

Оживає  картина нова.

Дай Бог сили тобі,

І натхнення на довгі роки,

Щоб у цій боротьбі

Підкорялись і дні і віки.

Хай  святий Августин

Дасть наснагу живу в полотні

А під танго картин

Лиш слова підібрати мені.

Другие произведения автора:

ТЯЖКИЙ КРЕСТ

Прорвало

Пані-осінь

Это произведение понравилось:

Алла Войнаровская