9 травня

26 марта 2022 — Валерий Коростов


          

                           Р/командування вимагає приурочити окупацію України до Дня перемоги

                  

Якщо пам’ятаєте ще, то було

колись таке свято, врочисте і спільне.

Та в лютому зблещилося, загуло –

у п’ять годин ранку. Так вдарило сильно

 

по наших життях, наче той землетрус,

таке почалося лихе та зловісне!..

Колишня історія, мов боягуз,

в розломи втекла. Швидше згасне і трісне

 

світило, аніж хто згадає всерйоз

у нас в Україні т о й День перемоги.

Бо інший чекає, спаси нас Христос!

Загарбані звільнять міста із облоги.

 

Зведуть, відбудують, повернуть людей,

яких у кацапський відстійник загнали.

Війна Вітчизняна – вона нині йде.

У нас, тут... А ви і святині покрали

 

у того, хто вірив. На фронті мій дід

загинув. Хай в іншому світі зрадіє,

коли вас безслав’я покриє, мов лід,

9 травня, і мегабандит,

що марить тріумфом в цей день, заніміє.

 

 

25.03.2022.

 

 

 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0335831 от 26 марта 2022 в 08:27


Другие произведения автора:

Черный жемчуг твоей катастрофы

Марно і примарно

За что ухватиться репке?

Рейтинг: 0Голосов: 0130 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!