Нічна криниця, повна сліз,
солоні, справжні, наче зорі,
спадають по щоках, прозорі;
по солі йде Чумацький віз,
здалечку йде, важкі думки
поволі обертають кола,
поволі йде, думки важкі
та пустка поглинає гола;
з-під вік заплющених течуть,
збігають у нічну криницю;
не витирай їх: наче путь,
не втерти їх - а дай пролиться;
се таємниця таємниць,
давно відома, ти безсилий
зробити щось, і до могили
душа на дні нічних криниць.
30.04.2022.
Другие произведения автора:
Це, мабуть, найважче
Он
С точки зрения пешехода
Новые
Меню
